Книги Ігоря Зварича

1. Книга «Суддя-націоналіст» є продовженням трилогії «Моя боротьба в Україні» («Mein Kampf in Ukraine»).

Початок написання – літо 2013 року.

Закінчений рукопис – весна 2014 року.

Як і попередня («Суддя-комуніст»), написана в українських тюрмах.

2. Це розповідь галичанина про свою родину, зе́млю, Батьківщину, протистояння українських героїв російським шовіністам.

Про МДБіські та НКВСькі трійки, що в 30-х, 40-х та 50-х роках минулого сторіччя нищили моїх земляків, цвіт української нації. Про боротьбу з ними нескорених, яка триває по-сьогодні.

Це розповідь судді, голови апеляційного суду про сучасне українське лівосуддя в конкретних справах і особистостях, їх роль у руйнуванні молодої української держави.

Розповідь про долю людини та її намагання захищатися у вмисно сфабрикованій кримінальній справі. Про боротьбу в умовах, коли на суди тиснули через засоби масової інформації, які в руках своїх власників та високопосадовців перетворилися у засоби масового зомбування. Про безжальність великої брехні, яка нищить не лише окремих людей, а й цілі держави. Щойно тепер, коли в країні гинуть люди через брехню російської пропаганди, яка називає себе російською журналістикою, кожен українець відчув на собі руйнівну силу цієї великої брехні.

Про липових борців з корупцією, які очолюють правоохоронні органи держави і дотепер «принципово» приховують злочини своїх попередників, захищаючи себе і честь мундиру Пшонок та Кузьміних.

Читайте. В книзі багато фактів і роздумів.

3. Чому я пишу книги?

За 20 років суддівської роботи і 6 років у в’язниці, з моїми знаннями юриспруденції, досвідом роботи на управлінських посадах, мені випала унікальна доля – розуміти те, що відчуває суддя коли виносить вироки, і що відчуває підсудний, коли вирок виносять йому.

Тому я хочу, щоб на моєму прикладі, з моїх книжок, як молоді, так і досвідчені судді, правники і юристи, черпали інформацію для роздумів і виробляли в собі імунітет від Страху при винесенні рішень у принципових (ажіотажних) справах, в яких на суд тиснуть всі, кому не лінь…

Жоден суддя Радянського Союзу чи України не писав так відкрито і безкомпромісно про суддівську кухню. А якщо не я, то хто?!

Написання книг ­– це також доступна мені в тюрмі форма боротьби з репресивною державною системою в особі ГПУ та СБУ, недавно очолюваними В.Пшонкою та Р.Кузьміним, а тепер, серед інших, і їх товаришем А.Матіосом. Вкупі з такими «правоохоронцями» та сучасним українським лівосуддям Україна повісила собі на шию камінь і впевнено йде на дно.

Є й інші причини. Але про це в наступній книзі.

4. Зважайте на те, що книга «Суддя-націоналіст» в основному була написана до Революції гідності. Проте, висловлені в ній думки не тільки не втратили актуальність, а навпаки, є найбільш обговорюваною тематикою в сьогоденному українському суспільстві.

Далеко не всім сподобається те, що тут написано. Не всі поділятимуть викладені в книзі думки. А я і не намагаюся комусь догодити. Я пишу про речі, неприємні для багатьох злочинців у погонах та без погонів.

Рік видання: 2014

Це третя, завершальна частина трилогії «Mein Kampf in Ukraine», написаної в тюрмах екс-суддею Ігорем Зваричем.

У книзі – розповідь про:

• започаткування і становлення адміністративної юстиції на теренах Західної України в період 2006-2008 років;

• процес призначення Ігоря Зварича на посаду голови суду;

• боротьбу за приміщення проти високопосадовців Міноборони України на чолі з Анатолієм Гриценком;

• роботу Львівського апеляційного адміністративного суду, його місце і значення в системі правосуддя України та українського політикуму;

• дотримання в Україні презумпції невинуватості особи (точніше її постійне порушення найвищими посадовими особами України);

• роздуми автора про сьогоднішній український вибір між законністю і доцільністю, необхідність обрання суддів безпосередньо народом, а також про суд майбутнього.

Книга є своєрідним застереженням від сліпої віри сучасним технологіям зомбування, мета яких – перетворення людини розумної на мавпу.

Рік видавництва: 2015