Брехня і фальш українського лівосуддя

25 травня 2013 року

«Про таємне догадуйся по явному»

(Сім мудреців)

Продовжуючи тему вибірковості українського правосуддя, а правильніше буде говорити – лівосуддя, необхідно правдиво і конкретно висвітлити її архіважливість для сучасної України.

Обговорення цієї теми повинно бути до неможливого чітким, зрозумілим та доказовим.

Поверховість, відсутність конкретики і загальність формулювань – недопустимі!

Питання стоїть грубо: бути Україні правовою державою в сім'ї цивілізованих держав Європейської спільноти, чи залишатись кримінально-олігархічним утворенням на Сході Європи.

Де бал правлять колишні і теперішні братки, керуючи урядовцями, правоохоронцями, суддями…

Де гімном працівників прокуратури України, а тепер і суддів, - буде їх рідна «Мурка», а основою діяльності – фальш і брехня.

Панування в суспільстві цих людожерів (брехні та фальші в діях посадових осіб) само по собі заперечує, виключає наявність в країні правосуддя.

Спитаймо в себе, у своєї совісті: Що ми маємо на сьогоднішній день в Україні – правосуддя чи лівосуддя (фальш і брехня).

Правдива відповідь для мене очевидна. Україна сьогодні, саме в той час, коли Ви читаєте статтю, чітко живе по законах лівосуддя.

Сьогодні в Україні правосуддя відсутнє.

Ця аксіома українського життя не підлягає доведенню.

В ХVI столітті Блаженний Августин в трактаті «De Civitati Dei» писав – «за відсутності правосуддя (справедливості), що є держава, як не зграя розбійників, так само, як зграя розбійників є державами в мініатюрі».

Ось в чому полягає українська дійсність.

Чи розуміє Європа, що восени цього року зграя розбійників може увірватись в її простір!

Впевнений, розуміє і усвідомлює. Але, має надію, що до того часу Україна зміниться докорінно, в кращу сторону.

Та й не всіх розбійників (розумій – брехунів, а головне – фальсифікаторів справ) туди впустять.

А як бути нам, українцям, з таким ліво суддям. Як повернути, а правильніше, - започаткувати правосуддя в Україні.

Впевнений в тім, що для початку брехня і фальш українського лівосуддя повинні мати свої конкретні імена, посади, дії чи бездіяльність.

Це повинно бути продемонстровано публічно на конкретних справах з оприлюдненням конкретних доказів, що в будь-який час всіма можливими і доступними способами, в конституційних межах, можуть бути перевірені будь-яким громадянином України.

Правда – це те, що очистить українські суди від страху, фальшу і брехні, а отже – лівосуддя!

Хто ж, як не я, юрист, суддя з 20-річним стажем та голова апеляційного суду в минулому, а тепер ZEK, що особисто проходить п’яте коло пекла українського лівосуддя – правдиво і доказово висвітлить тему.

Цінність моїх роздумів, акумульованих на етапах, в тюрмах, в колоніях, полягає в тім, що в них відсутній страх за сказане.

Я перейшов межу страху за своє благополуччя, репутацію, бути висміяним як блазень, видрукуваним на фальшивих банкнотах, милі чи туалетному папері, сексотами служби небезпеки України, бути обпльованим і облитим брудом оскаженілими прокурорами, як бомж і тюремне бидло, за своє тлінне життя, яке може обірватися в будь-який момент тюремного життя.

Це не бравада, це і є – Правда!

Як оголений нерв, я відчуваю, усвідомлюю, аналізую ефективність судової системи України з часу її незалежності в періоди дикого накопичення капіталу та систематичного його перерозподілу.

Це відчуття може бути втрачене на волі, коли може повернутись банальна боязнь – страх! за наповненість свого шлунку, наявність спокою, тепла…

Саме тому, тюремний досвід боротьби з сильними світу цього, від яких повністю залежне моє тіло, але не думка!, на межі життя і смерті, є вищим, якіснішим станом пізнання людиною світу, закономірностей його розвитку.

Буде неправильно і нечесно з моєї сторони обминати, завуальовувати в моїх статтях, а головне – книгах!, прізвища високопосадових фальсифікаторів, брехунів, які плюють на Конституцію, Закони, весь народ України з владного тимчасового Олімпу.

Вони регочуть з нас, переконуючи, що це – дощ.

Захистом від їх підлості, зла, зверхності – є Правда про них, їх дії чи бездіяльність.

А щодо можливості затягати мене по судах, то я, як ніхто в Україні – бажаю і чекаю цього!

Більшість свого свідомого життя я провів і проводжу в судах, їхніх дітях – тюрмах, в різних іпостасях.

Суд – мій хрест, моя біль, моє життя, моя доля!

То хто ж в Україні є творцями лівосуддя?!

1) В грудні 2008 року тодішній Президент України В. Ющенко відкрито заявив про те, що ГПУ разом з СБУ затримали голову ЛАА суду Ігоря Зварича на отриманні хабара в сумі 100 тисяч доларів США.

Цю інформацію оприлюднила прес-служба Гаранта, вона була розміщена у всіх українських ЗМІ.

За такі оперативно-слідчі дії той же В. Ющенко протягом декількох днів після своєї заяви нагородив орденами України заступника Генерального прокурора України Р. Кузьміна, слідчого ГПУ В. Жербицького, начальника УСБУ у Львівській області А. Матіоса, його заступника Є. Курмана та інших.

Проте, як виявилось в ході «розслідування» справи і її слухань в судах, НІХТО з працівників ГПУ чи СБУ НІКОЛИ суддю І. Зварича на отриманні будь-яких хабарів від будь-кого в Україні – не затримував!

Але брехню було запущено самим Президентом України, який роздав за те, чого не було, ордени!

Доказуй, що ти не верблюд!

Президент України В.Ющенко умисно збрехав народу України, грубо порушивши мої права, гарантовані мені ст.ст. 3, 62 Конституції України.

Гарант додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102 Конституції України) – перевищив свої службові повноваження, що спричинили мені тяжкі наслідки, скоїв злочин, передбачений ст.365 ч.3 КК України.

Я подав заяву Генеральному прокурору України О.Медведьку про порушення кримінальної справи відносно В.Ющенка за ст. 365 ч. 3 КК України.

Чекаю до сьогодні на її вирішення в передбаченому законом порядку, так як брехня і фальш Президента В.Ющенка повинні бути покарані.

Дві мої позовні заяви у Львівський окружний адміністративний суд 04.03.2010 р. та 19.03.2010 р. судді цього суду відмовились розглядати!

ЗМІ України в березні 2010 року поспішили повідомити народу, що І.Зварич програв В.Ющенку.

Як же я міг програти, якщо суд не розглянув по суті моїх справ!

Не розглянуто по суті мої заяви в Залізничному районному суді м.Львова про захист честі та гідності до В.Ющенка суддею В.Грищуком.

Ось, як виглядає в конкретних особах лівосуддя в Україні.

2) Продовжили брехню Президента В.Ющенка вже у Верховній Раді України голова комітету з питань правосуддя С. Ківалов та Генеральний прокурор України О. Медведько.

Перший до того забрехався про моє затримання на отриманні хабара, ніби сам брав участь в тім, чого не було, що Верховний Суд України в зверненні за підписом П.П. Пилипчука до Верховної Ради вимушений був спростувати брехню С.Ківалова в грудні 2008 року.

Мої позовні заяви про захист честі і гідності до С. Ківалова та О. Медведька не розглянуті по суті суддею Печерського райсуду С.Вовком по сьогодні.

Додатково я звернувся у Верховну Раду щодо брехні Генерального прокурора О. Медведька, порушення ним вимог ст.62 Конституції України відносно мене з проханням висловити недовіру О. Медведьку (ст.122 Конституції).

В ГПУ я окремо подав заяву про порушення кримінальної справи відносно О.Медведька за ст.365 ч.3 КК України.

Звернення і заява не розглянуті по сьогодні.

І як Ви собі уявляєте розгляд заяви про порушення кримінальної справи Генеральним прокурором О. Медведьком відносно самого себе?!

Порушить чи не порушить?

Ось як стояло питання. Просто гамлетівські пристрасті. На виході – нуль.

Це правда, яку ніхто не може сховати, і яка повинна бути реалізована шляхом прийняття законних рішень відносно антиконституційних дій та бездіяльності перших керівників держави. Чекаю!

В іншому випадку Україна не буде правовою державою, а й дальше буде уподоблена зграї розбійників, що живуть на певній території, обнесеній колючкою, де панує лівосуддя»!

Так хочемо ми вступити в Європу чи ні?

3) Тепер про Ющенкових орденоносців.

Всій Україні відомо, що справа відносно судді І. Зварича ґрунтується на відеоплівках незаконно відзнятих та змонтованих по суті і в часі співробітниками СБУ у Львівській області.

Вирвані з контексту подій моменти цих відео знімань періодично крутять українські телеканали з 2008 року.

В чому ж фальш і брехня?

Всі в Україні знають як записував Президента України Л. Кучму майор М. Мельниченко.

Без рішень суду, по своїй волі, просто і надійно.

Коли ж слідчі на чолі з прокурором Р. Кузьміним захотіли порушити кримінальну справу відносно Л. Кучми (або вдавали, що хотіли), то отримали по носі від Конституційного Суду.

Рішенням від 20.10.2011 р. №12-рп/2011 Суд розтлумачив ст.62 Конституції, а тому аудіо записи без попереднього дозволу (Постанови) на це апеляційного суду були визнані недопустимими.

В моїй справі львівські «мельниківці» 03.08.2008 р., коли я перебував у черговій відпустці, а обов’язки голови суду виконував суддя Мар`ян Кушнерик, під керівництвом начальника УСБУ у Львівській області А. Матіоса і його заступника Є. Курмана, при технічній допомозі сексота СБУ, працівника апарату суду, М. Петлевича, незаконно встановили в двох кабінетах ЛАА суду відеоапаратуру і проводили в них таємні відео знімання до 03.12.2008 р.

Незаконність дій співробітників СБУ (злочинний характер) полягав в тім, що рішення суду (Постанов) на такі дії в СБУ не було!

Але, В. Ющенко вже нагородив їх орденами. Як бути?

Хто вони, злочинці чи герої?

Заступнику Генерального прокурора України Р. Кузьміну, що безпосередньо ініціював і контролював дану справу, та його підлеглому, слідчому В. Жербицькому, було відомо, що дозволу суду на проведення вищенаведених дій відносно судді І. Зварича не було.

Коли вони «розслідували» дану справу, то в матеріалах не було жодного матеріального доказу про наявність Постанов суду на негласне проникнення в кабінети судді І. Зварича та проведення відеознімань.

При розгляді справи в суді це підтвердилось.

Так як на запит суду в Апеляційний суд Чернівецької області суддя, голова цього суду, О.К. Черновський в листі від 18.11.2010 р. №12-447/10 вказав, що відносно І. Зварича суд, а не голова суду чи його заступник, виносили Постанови, лише згідно ст.187 КПК України 1960 року.

Тобто, Постановою суду 28.03.2008 р. №45ЦТ і Постановою від 16.09.2008 р. №229ЦТ давався дозвіл на прослуховування мого мобільного телефону.

Це відповідало дійсності, оскільки від працівників СБУ у 2008 р. я знав, що мій телефон прослуховується.

Але тоді за фальсифікування справи потрібно було притягати до відповідальності наведених прокурорів і співробітників СБУ.

Не влаштовувала ця інформація і суддів Оболонського райсуду м.Києва: В. Дев`ятка, Т. Ліщука, А. Майбоженка.

Вся справа трималась тільки на уривках відеоплівок, що знімались незаконно!

На повторне прохання цих суддів надати іншу інформацію О.К. Черновський 14.02.2011 р. Листом №05-1241/11 відповів, що матеріали відносно І.Зварича – знищені, а отже він не може дати іншої відповіді.

Це кинуло в транс суддів та прокурора, які втратили здоровий глузд, втретє звернулись з проханням надати іншу відповідь, якщо після знищення залишились якісь документи?!

На третій раз О.К. Черновський направив Лист, що він згадав після знищення матеріалів (Постанов) як суд надавав в березні 2008 року (за три роки до написання Листа!) дозвіл на негласне проникнення в кабінет №32 по вулиці Стецька, 13 у м.Львові та проведення в нім відеознімань.

Стоп!

Бідний суддя О.К. Черновський і подумати не міг як його підведуть ті, хто придумав цього листа (читай співробітники СБУ).

Справа в тім, що суддя І. Зварич в березні 2008 року не працював у такому кабінеті, в такому будинку, на такій вулиці у м.Львові!

Крім цього, ЛАА суд знаходився в іншому приміщенні, на іншій вулиці.

Львівська міська Рада, Львівська державна судова адміністрація, Львівський апеляційний адміністративний суд надали Оболонським суддям про це письмові матеріали!

Отже, співробітники СБУ 03.08.2008 р. не мали законного права негласно проникати, встановлювати відеоапаратуру та проводити відео знімання в робочих кабінетах судді І. Зварича!

Такі докази є недопустимими.

Крім цього, не звертаючи увагу на те, що всі події в кабінеті І. Зварича незаконно знімалися в режимі онлайн з 03.08.2008 р. по 03.12.2008 р. суду було надано лише 9 відеокасет тривалістю 90 хвилин, на яких було змонтовано кусочками події протягом декількох місяців.

Тобто, надано копії записів вирваних з контексту подій, змонтованих на відеокасетах.

«Судді» Оболонського райсуду м.Києва закрили очі, збрехали у вироку, що дії співробітників СБУ є законними, обґрунтували вирок фальшем.

І по сьогоднішній день співробітники СБУ В. Трепак, В. Федорович, А. Матіос, Є. Курман, замість того щоб сидіти в тюрмі, можливо, таємно лазять по Ваших квартирах, кабінетах, плюючи на всі закони.

Вони знають, що Оболонські лівосудді узаконять будь-який їх злочин.

До слова, в перервах здійснення Оболонського лівосуддя, мене утримували в одній із кліток, куди посадили і затриманого колишнього співробітника СБУ.

Його затримали свої ж колеги, з якими він не поділив «корову», яку вони разом «доїли» (бізнесмена, у якого відбирали гроші за дахування).

Суд мав слухати справу про взяття його під варту.

Зі страху опинитись у тюремній камері з людьми, проти яких за вказівкою керівництва він фальшував докази, вибивав з них покази, цей чекіст – всрався в штани!

Це правда, як і те, що цей «процес» він пояснював розладом шлунку і постійним поносом. Його вивели конвоїри в туалет і я більше його не бачив.

Не знаю, чи взяли його під варту. Але, судячи з того, що цих «серунів» в Україні не поменшало, а гамна в судах все більше і більше, то він бігає по волі і обсирає всіх і все!

Мої заяви про порушення кримінальних справ відносно фальсифікаторів-суддів В. Дев`ятка, А. Майбоженко, Т. Ліщука, а також послідовників Ф. Дзержинського – А. Матіоса, В. Трепака, Є. Курмана, Ф. Федоровича …, подані Генеральному прокурору України.

Вгадайте, яке буде рішення? А чи буде взагалі по суті?

Впевнений! Фальш повинна бути покарана, інакше Україна буде вся в гавні!

Але процес тривав.

Колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в складі Т. Верховець, В. Бовтрук, О. Юрдиги, переслідуючи мету прикрити фальш своїх колег, вразила своїм цинізмом, дурістю та абсурдом.

Замість того, щоб витребувати в СБУ та дослідити Постанови від 28.03.2008 р. №45ЦТ, від 16.09.2008 р. №229ЦТ, що були легалізовані, перевіривши фальш і брехню Оболонських колег, вони в Судовому Рішенні (Ухвалі) вказали на всю Україну, що джерелом доказів є лише результати (відеоплівки) працівників СБУ, а законність надання дозволів на проведення негласних проникнень, відеознімань, - не є предметом перевірки суду!

Плювали вони на ст.62 Конституції, на Рішення КС України від 20.10.2011 р. №12-рп/2011.

Знайте, що тепер дійсно «серуни» можуть ритися у Вашій білизні вдома, на роботі без рішень судів.

Так постановив Апеляційний суд м.Києва у справі судді І.Зварича.

Що ж, залишився Верховний Суд України, який позбавлений серйозної можливості брати участь у лівосудді в Україні.

Але не в справі судді І. Зварича!

04.04.2013 р. Судова палата в кримінальних справах ВСУ розглядала заяву мого адвоката С. Цвєтінського про перегляд судового рішення… (ст.400-12 п.1 КПК України 1960 р.) в складі 15-ти суддів ВСУ!

Головуючий, заступник Голови ВСУ, секретар палати, суддя А. Редька оголосив про перенесення слухання справи, так як суддею ВСУ Заголдним В.В., доповідачем, було доручено фахівцям Науково-консультативної Ради при ВСУ підготувати науковий висновок щодо норми закону, яка неоднаково застосована у справі І.Зварича касаційним судом.

Однак, такий висновок ВСУ не отримав на день розгляду.

Одночасно, заступник Голови ВСУ А. Редька відмовив у моїй доставці в судове засіданні так як, нібито, Закону немає в Україні, який би дав можливість доставити засудженого в суд в кримінальній справі!

Проте, 25.04.2013 р. ВСУ і його заступник А. Редька забули, що попередньо відкладали слухання із-за відсутності наукового висновку!

Адвокату попередньо на його прохання не дали ознайомитись з таким висновком!

В судовому засіданні цей науковий висновок не досліджувався, ніхто не був з ним ознайомлений.

Рішення 25.04.2013 р. було прийнято вже без цього висновку і без надання мені можливості виступити в суді.

Отже, судді ВСУ, заступник Голови ВСУ А. Редька або збрехали учасникам процесу про доручення надати висновок, або приховали його, оскільки він (висновок) не вписувався в їх бажання).

Тоді хто ці судді ВСУ – брехуни чи фальсифікатори?!

Щодо права засудженого в кримінальному процесі брати участь в судовому засіданні, то суддям ВСУ і їх чільнику А. Редьці необхідно ознайомитись з Рішенням КС України від 12.04.2012 р. №9-рп/2012 про тлумачення ст.24 Конституції (справа про рівність сторін судового процесу) та вимогами ст.2 КПК України 1960 р., ст.ст. 2,8 КПК України 2012 р.!, численними рішеннями Європейського суду з цього питання.

Цікаво і дивно, що і прокурор ГПУ наполягав на моїй доставці у ВСУ!, оскільки будуть порушені мої права!

Закон не тільки не забороняє, а зобов’язує суд доставити в засідання засудженого в кримінальній справі.

Це правильно і це є правда!

Нещодавно новобраний Голова ВСУ Я. Романюк заявив журналістам, що необхідно повернути ВСУ попередні права.

Може й так.

Але якщо всі судді ВСУ будуть брехати і фальсифікувати справи, так як в справі І. Зварича, то навіщо в Україні такі ВСУ.

Для суддів ВСУ він може і потрібний, а для українців – точно не потрібний.

Суддів-брехунів і фальсифікаторів, що бояться приймати законні рішення в Україні достатньо!

Про це я правдиво, доказово розповів у цій статті.

На прикладі конкретних посадових осіб, в конкретній справі я розказав як Президент України В. Ющенко, Генеральний прокурор О. Медведько, його заступник та прокурори, співробітники СБУ, а головне судді районного, апеляційного, касаційного, Верховного суду України! – брехали і фальшували кримінальну справу судді І. Зварича.

Саме ці конкретні особи і здійснюють лівосуддя в Україні, вони є безпосередніми винуватцями відсутності правосуддя в Україні, його вибірковості.

Все мною сказане – Правда, яку можна чітко перевірити в газеті, яка буде друкувати цю статтю.

Якщо це так, то чому брехуни і фальсифікатори не притягнуті до відповідальності?!

Впевнений, це буде зроблено після виходу статті в Україні і це буде бачити вся Україна!

Правда завжди повинна перемагати фальш і брехню. Це основа життя!

А для початку, в разі підтвердження фактів, які я виклав у статті, названим творцям лівосуддя в Україні Євроспільнота мала б заборонити в`їзд в Європу, аби пошесть фальші і брехні не заразили всю Європу!

Прошу підтримки засобів масової інформації України в друці цієї статті, людей України в боротьбі за Правду.

Вірте, надійтеся, чекайте...

«Страшне перо не в гусака».

З повагою І.Зварич